Пергола родом із Середземномор'я, де ще в Стародавньому Римі використовувалася суто в утилітарних цілях – для підтримки та зміцнення лози винограду, що полегшувало збирання врожаю. Згодом, завдяки простоті виконання, практичності та естетичності, перголи стали яскравим та ефектним елементом ландшафтного дизайну. У прямому перекладі "pergula" означає "прибудова" або "навіс". Спочатку пергола - це набірна конструкція з секціями, що повторюються (колони, арки, стовпи), які з'єднані між собою малопомітними брусами і щільно увита рослинами. Сьогодні пергола на дачі може використовуватися для різних цілей: Тент (навіс) – у такої перголи верхня частина ущільнена, щоб забезпечити прийнятний захист від сонця. Така пергола може виступити як альтанка - свіжий м'який вітерець і легка півтінь пом'якшують спеку; чудове місце для прийому їжі, посиденьок із книгою (планшетом) або друзями. Її можна використовувати і для влаштування навісу над дитячим майданчиком чи стоянкою автомобіля. За конструкцією вона може примикати до будинку (тоді вона більше схожа на веранду) або стояти окремо. Природно, такий навіс не вбереже від дощу, хоча можна деяку частину перголи накрити водонепроникним матеріалом, наприклад, брезентом. Козирок - навіс, розташований з південного боку будівлі, характерна деталь екстер'єру південних будинків. Крім чисто декоративної функції, такий навіс, увитий виноградом або іншими кучерявими рослинами, має і цілком практичне значення. Закриваючи південну стіну від прямих сонячних променів, що палять, він істотно знижує теплове навантаження на цей бік будинку. Такий підхід останнім часом широко використовується в енергоефективних будинках, коли пергола встановлюється вздовж усієї південної стіни – це дозволяє значно знизити навантаження на кондиціонер.